Період старості – один із найскладніших і найкритичніших у житті людини. В'янення організму, поява хронічних захворювань та несприятливі зміни зовнішності позначаються на психологічному стані та характері, відношенні до оточуючих та життя взагалі. Через це нерідко виникають фізичні проблеми, а також натягнуте спілкування, особливо з молодшими родичами. Початок старіння також слід охарактеризувати, як період підбиття підсумків, переосмислення себе, як особистості, прийняття змін та переоцінки життєвих цінностей. Допомога та правильне ставлення близьких здатні полегшити як фізичний стан похилого віку, так і процес його психологічної адаптації.
Не можна назвати точну цифру початку фізіологічного старіння організму, загальну для всіх: одна людина втрачає фізичну форму поступово і до глибокої старості зберігає працездатність, ясність розуму, прагнення та можливість самостійно піклуватися про себе, інша ж потребує фізичної та психологічної допомоги близьких, а також професійних медичних та соціальних працівників. Передчасне фізіологічне старіння зазвичай пов'язане з перенесеними раніше захворюваннями та виникненням їх хронічних форм.
У будь-якому випадку процес старіння негативно позначається на когнітивних функціях, слабшають швидкість запам'ятовування і реакція, збільшується період відновлення організму після фізичних навантажень. Наслідок – соціальні зміни, коли людина добровільно чи примусово відмовляється від професійної діяльності та зміни психологічного характеру.
Стрес, викликаний такими кардинальними змінами, здатний викликати негативні реакції, що характеризуються депресивним настроєм та різким зниженням самооцінки. Не останню роль тут відіграють особливості типу особистості та емоційний інтелект: люди, які дійшли прийняття змін і знайшли спосіб реалізувати себе, проживають залишок життя набагато спокійніше і щасливіше, ніж ті, хто сприймає старіння і все з ним пов'язане, як персональну несправедливість, виявлену природою та суспільством.
Людям похилого віку важливо відчувати любов та турботу близьких. Часто це вимагає терпіння і розумної реакції на неадекватну (або здавалося б такою) поведінку людей похилого віку. Спокійне і шанобливе ставлення перешкоджає виникненню таких неприємних відчуттів, як тривожність, спустошеність і почуття непотрібності, тривале переживання яких може призвести до старечої депресії та виникнення на тлі серйозних хронічних захворювань. Іноді досить нетривалого, але регулярного та щирого спілкування, щоб дати можливість літній людині відчути себе повноцінною особистістю та членом соціуму.
Слід також всіляко підтримувати його прагнення до самореалізації: хобі, музика, посильні види спорту, хенд-мейд або будь-яке інше корисне та продуктивне заняття відволікають від неприємних думок, сприяють підвищенню самооцінки та дають змогу поспілкуватися з людьми зі схожими інтересами.
Організація простору, режиму дня, раціональне харчування та посильні фізичні навантаження
Старість аж ніяк не є «безстроковим відпочинком»: правильне чергування фізичних навантажень, прогулянок на свіжому повітрі та інтелектуальних занять, таких як читання чи бесіди, сприятливо позначаються і на фізичному, і психологічному стані людей похилого віку.
Слід звернути увагу і на дієту: літній організм набагато гірше засвоює деякі елементи, а з меню слід виключити гострі та солоні страви, продукти, багаті на холестерин, навіть якщо людина вважає, що вона в повному порядку.
Не зайвою стане перестановка або заміна меблів на більш комфортну, яка полегшить виконання людині похилого віку найпростіших щоденних дій: особистої гігієни, відходу до сну.
Старіння організму в переважній більшості випадків пов'язане з погіршенням пам'яті. Посильною та водночас ненав'язливою допомогою стане регулярна видача ліків та контроль за їх прийомом.
Якщо через зайнятість чи матеріальний характер немає можливості забезпечити похилому родичу належний догляд, розумно буде скористатися послугами спеціалізованих установ, де передбачені всі умови для комфортного проживання людей похилого віку.
Наш будинок престарілих, забезпечить належний догляд за вашим літнім родичем!
Зробити старість «віком щастя» цілком реально: для цього потрібно лише власне бажання людини, а також кохання та розуміння близьких людей!