За статистикою, щороку близько 6 млн. людей (у планетарних масштабах) переносять інсульт. Кількість смертей – приблизно чверть. Ті ж, хто залишився живим, вимагають тривалої медичної допомоги та спеціального догляду, адже після інсульту людина стає повністю або частково недієздатною. Чи остаточний вердикт? Як показує практика, кваліфікована реабілітація після інсульту буквально творить чудеса. Відновлення фізіологічних, а слідом за ними і соціальних функцій цілком можливо, якщо допомога буде надана своєчасно та професійно. Кожен випадок – індивідуальний, тому слід враховувати:
Саме останній фактор стає каменем спотикання в організації грамотного догляду за хворим. Процес відновлення після інсульту може бути тривалим – у деяких людей триває роками. А це означає, що родичам або тим, хто доглядатиме за прикутою до ліжка людиною, необхідно повністю переформатувати своє життя, щоб побудувати жорсткий графік.
Реабілітація при інсульті починається після першої екстреної допомоги. Завдання лікарів – правильно діагностувати стан, щоб визначити тип та масштаби крововиливу. Далі призначається комплексна медикаментозна, інвазивна терапія, мета якої – локалізувати прорив та зберегти життя пацієнту. Що таке інсульт? Це патологія мозкового кровообігу, що раптово виникла, яка триває більше доби. Саме тривалість відрізняє інсульт від класичної транзиторної ішемії, симптоматика якої зникає протягом кількох годин. У групі ризику – люди, які страждають на артеріальну гіпертонію, патології серцевого ритму, а також ті, хто переступив віковий рубіж у 50 років. Визначити інсульт можна миттєво з порушенням мовних, рухових, когнітивних та інших функцій. Щоб не запустити процес деградації тканин, лікарі рекомендують починати відновлення при інсульті відразу після кризи. Чому? Внаслідок згубного механізму (блокування кровотоку або крововиливу) помирає частина мозкових клітин, зокрема, відповідальних за вербальну, пізнавальну активність. Цінна кожна хвилина! За принципом виникнення, розрізняють такі види інсульту:
Інсульт є не захворюванням, а закономірним фіналом серії патологічних передумов, які формують небезпечний стан. Запускають механізми служать:
Ішемічний інсульт трапляється тоді, коли людина спить, а геморагічний – при надмірному фізичному навантаженні, внаслідок стресу. Симптоми інсультів подібні: м'язова слабкість, запаморочення, нудота, порушення координацій руху, різка втрата зору, проблеми ковтання. В особливо важких випадках людина втрачає свідомість і впадає в кому, яка може тривати кілька місяців. Догляд за лежачим хворим після важкого інсульту передбачає низку медичних заходів, виконання яких є обов'язковим. Погіршують ситуацію проблеми, що виникають внаслідок нерухомості тіла: застійні процеси в тканинах, пролежні, слабка вентиляція легень і т.д.
Крововилив, як правило, викликає незворотні процеси, але при грамотній реабілітації після інсульту часто вдається досягти повного або часткового відновлення мовних, рухових та інших порушених функцій (якщо випадок не тяжкий). До наслідків інсульту належать:
Наскільки буде сприятливим прогноз відновлення пам'яті, слуху, зору, мови після інсульту? Все залежить від сукупності факторів, а саме:
Приходячи до тями і з жахом оцінюючи свої перспективи, деякі пацієнти також потребують комплексної психологічної реабілітації. Жити після інсульту можна й потрібно, тільки цьому треба навчитися.
Комплексна програма повернення до життєдіяльності – лише індивідуальна та розробляється лікарем на основі клінічної картини. Кількість методів відновлення залежить від втрачених та порушених функцій, а також загального фізичного стану хворого. В рамках реабілітації після інсульту виділяють такі базові напрямки:
Іноді повне відновлення пам'яті відбувається у перші дні після інсульту, а рухливість лише на пізньому етапі реабілітації. Але зневірятися не варто! Важливу роль реабілітації грає эрготерапия: вироблення умінь і навиків, які допомагають пацієнтові адаптуватися під нові (і дуже непрості) йому умови життя.
Розрізняють чотири стадії реабілітації після інсульту:
На первинному етапі (у перші кілька днів після інсульту) про відновлення, наприклад, руки говорити зарано. Пацієнту потрібна медична, психологічна допомога, спрямована на ранню активізацію втрачених функцій. Ефективність кожної наступної стадії залежить від результатів попередньої. На якість реабілітації впливає також бажання пацієнта протистояти випробуванням, що випали на нього, адже для більшості з них життя здається закінченим. Тут вкрай важливою є підтримка близьких, які мають мотивувати прагнення до повного відновлення після інсульту, тобто бажання жити.
Якщо оперувати цифрами, то понад 45% пацієнтів, які пережили інсульт, зникає здатність рухатися, майже у 20% зникають вербальні функції. Відновитися до стану, що не підпадає під групу інвалідності (це називається повне відновлення після інсульту), вдається кожному п'ятому. На статистику, яка залишає бажати кращого, впливає незаперечний факт: допомога була надана невчасно та не повною мірою, але головне – втрачено дорогоцінний час для реабілітації, що в алгоритмі подолання наслідків інсульту є основним. Важливо не забувати і про те, що приблизно в 30% випадків рецидивний інсульт. Причина у неправильній діагностиці, недотриманні лікувально-відновної програми, посиленні клінічної картини патологічними процесами організму, спровокованих першим нападом. Щоб не дати розвинутися гемодинамічних порушень, важливо дотримуватися профілактики повторного інсульту, а саме:
Інсульт – це випробування як для хворого, але й його оточення. Зіткнувшись з бідою, яка спіткала літнього родича (а також з необхідністю цілодобового догляду за тяжким, паралізованим хворим після інсульту), багато хто впадає у відчай. Ситуація обтяжена тим, що точних прогнозів щодо динаміки одужання не дає ніхто, а людина потребує їжі, гігієнічних процедур, медичної допомоги – все це лягає на плечі рідних. Після локалізації інсульту та проведення первинної стадії відновлення пацієнт залишається в лікарняному реабілітаційному відділенні (за наявності такого), але найчастіше його забирають додому. І якщо організувати оптимальні побутові умови для перебування хворого ще абияк виходить, забезпечити повноцінний догляд за лежачим після інсульту (включаючи реабілітацію, медичні заходи) у стінах квартири просто нереально. На допомогу приходять спеціалізовані центри цілодобового утримання, робота яких побудована на забезпеченні всіх потреб лежачого хворого. У Києві реабілітацією після інсульту займаються в будинку для людей похилого віку «Осокорки». Ознайомитись з умовами та специфікою діяльності пансіонату можна у нас на сайті.
В пансіонат для людей похилого віку «Осокорки» на реабілітацію після інсульту приїжджають не лише з Київської області, а й з інших міст України. Центр відноситься до філії мережі приватних будинків для людей похилого віку «Срібний Вік» і має всю необхідну базу для повноцінного догляду, у тому числі, за лежачими хворими після важкого інсульту. Пансіонат розташований у рекреаційній зоні – тихому, безпечному куточку Києва, неподалік Дніпра. Серед його переваг:
Люди похилого віку, потрапляючи на відновлення після інсульту в «Осокорках», оточені турботою та увагою так само, як удома. Щоб дізнатися детальніше про те, як проводитиметься реабілітація хворого з інсультом у стінах нашого пансіонату – просто зателефонуйте нам.