Гостре порушення мозкового кровообігу згубно впливає різні системи організму, зокрема на рухову активність. Відновити рухливість ноги після інсульту складно, але можливо. Щоденна праця пацієнта та дієві реабілітаційні методики допомагають у цьому. Під час інсульту у головному мозку виникають осередки ураження різної локалізації. Основне завдання реабілітаційних заходів – змусити працювати вцілілі після судинної катастрофи мозкові клітини. Парези та паралічі – головні та найпоширеніші наслідки інсульту. Вони проявляються у 75% випадків, частіше бувають односторонніми.
Реабілітаційний період: початок та терміни
Реабілітація повинна починатися в перші дні після удару та інтенсивної терапії. Тільки фахівець може визначити потрібне навантаження та стереотип рухового акта, правильно скоригувати всі рухи пацієнта.
Скільки триває реабілітація та який відсоток ефективності? Фахівці такі питання вважають некоректними, оскільки кожен випадок є індивідуальним. Проте шанс на повне відновлення є. При регулярних заняттях позбутися парезу нижньої кінцівки можна протягом року. При цьому основний прогрес зазвичай досягається перші півроку після удару. Цей період є найбільш ефективним для повернення втраченої рухливості нижньої кінцівки за умови, що пацієнт готовий працювати щодня, щоб впоратися з хворобою. Людина повинна зрозуміти, що вона може повернутися до колишнього життя, але для цього потрібно намагатися.
Методи відновлення ноги після інсульту
У процесі постінсультної реабілітації використовується ціла низка методик:
- Масаж. Для відновлення ноги після інсульту застосовують диференційовані масажні техніки, що допомагають боротися зі спастикою м'язової тканини та атрофією м'язів. Масаж постраждалої кінцівки включає: м'яке погладжування, розтирання, розминання із захопленням складки, легкі вібрації.
- Традиційна лікувальна фізкультура. Залежно від стану пацієнта та характеру впливу на м'язи вправи можуть бути пасивними, пасивно-активними та активними, за вихідним становищем – лежачи, сидячи та стоячи, по динаміці – навантажувальні та перехідні (сидіння, встання, крок). Гімнастика – перший етап у відновленні рухливості ніг.
- Ходьба. Заняття починають із «ходьби на місці», потім хворий починає ходити вперед і назад, використовуючи милицю або палицю. Під час рухів необхідно контролювати положення стопи, стежити, щоб пацієнт правильно згинав ногу в тазостегновому та колінному суглобі. Коли рухи стали досить впевненими, їхній обсяг треба розширювати, а навантаження нарощувати.
- Ходити слід спочатку квартирою, потім сходами, а далі – пересіченою місцевістю (терренкур).
- Електростимуляція. Стимулюють лише потрібні точки. Сенс функціональної електростимуляції у тому, що відновлення процесі руху скорочує час реабілітації. Електричний струм пробуджує механічні імпульси, а вони активізують рецептори в головному мозку.
- Тренажери – бігова доріжка, велосипед, еліпси.
Крім того, є сучасні апаратні методики реабілітації для відновлення рухливості ноги після інсульту. Дані види методик ми активно застосовуємо у нашому будинку престарілих.
Рекомендації родичам
Якщо у вашого близького стався інсульт, ви повинні пам'ятати, що відновлення можливе, потрібно лише прикладати для цього зусилля. Налаштуйте хворого на активну реабілітацію. Для цього переконайте його, що без активних дій не буде результату, і дайте зрозуміти, що ви завжди готові допомогти та підтримати. У процесі реабілітаційних занять підбадьорюйте хворого, відзначайте його успіхи та постійно нагадуйте про особисту відповідальність. Ставтеся до родича, як до здорової людини, перестаньте його шкодувати. Збільште концентрацію позитивних почуттів.